Экономика
Дерегуляція проти «сірих зон» в українському бізнесі

16 березня в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл на тему: «Дерегуляція проти «сірих зон» в українському бізнесі». Пропонуємо до вашої уваги стенограму виступів учасників заходу

 

Зліва-направо: Денис Малюська, Дмитро Добродомов, Соня Кошкіна, Ніна Южаніна, Юрій Лучечко та Денис Гутенко. Фото: Макс Левин. Зліва-направо: Денис Малюська, Дмитро Добродомов, Соня Кошкіна, Ніна Южаніна, Юрій Лучечко та Денис Гутенко.

 

Соня Кошкіна: Шановні колеги, добрий день, я вас вітаю на майданчику Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Сьогодні ми разом із LB.ua проводимо черговий круглий стіл. Його тема: «Дерегуляція проти «сірих зон» в українському бізнесі». Нашими гостями сьогодні є: Ніна Южаніна, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики; Дмитро Добродомов, народний депутат України, секретар комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції; Юрій Лучечко, в.о. директора ДП «Укрспирт»; Денис Гутенко, директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ; Денис Малюська, заступник голови BRDO.

 

Перше запитання до пана Добродомова. Якою зараз є ситуація в плані дерегуляції та «сірих зон» в Україні?

 

Дмитро Добродомов, народний депутат України, секретар комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції: Я би почав трохи з іншого. Я представляю профільний парламентський комітет – антикорупційний. Абсолютно всі нові законопроекти проходять експертизу цього комітету на корупційність. Звичайно, величезним є блок питань, які стосуються економіки. Останнім часом помічаємо, що дуже багато законопроектів, які ініціюють, в основному, народні депутати, або ж урядові законопроекти, містять в собі корупційні фактори. І це є величезною проблемою.

 

З інших причин вже майже два місяці як робота комітету заблокована. Це пов’язано більше з політичними процесами – аудиторами НАБУ тощо. На сьогодні в комітеті зависло понад 500 законопроектів. На жаль, якщо за попередні 2,5 року жоден законопроект, який був експертами нашого комітету визнаний як корупціогенний, то тепер проекти закону потрапляють в зал, згідно з регламентними процедурами, без розгляду в комітеті, і деякі вже навіть були прийняті. Мені дуже приємно відзначити ще один важливий аспект: робота Антикорупційного комітету є дуже важливою, бо ми за гарними назвами законопроектів віднаходимо речі, які згодом стають на перешкоді бізнесу.

 

Дмитро ДобродомовФото: Макс Левин. Дмитро Добродомов

 

Малі та середні підприємства дуже нарікають на так зване нестандартне підключення до електромережі. Якщо перевести на людську мову, то коли відкривається маленька пекарня, де працюють 6-8 людей, для підключення до електромережі треба заплатити 100-150 тисяч гривень. Це для них непідйомні гроші. Чому так було зроблено, можна лише здогадуватися, хоча відповідь очевидна. Це точно не сприяє розвиткові бізнесу. Не кажучи вже про невиконану обіцянку податкових канікул для малого бізнесу. Була ініціатива для першої чи другої групи ввести податкові канікули до 2020 року.

 

Тобто проблем в цьому плані вистачає, але хотів би відзначити таке. Тут є пані Южаніна, вона представляє коаліцію, я – депутат, який перебуває в демократичній опозиції. Але якщо подивитися уважно на статистику голосувань щодо економічного блоку, то від нас підтримка є зажди максимальною. Це є правильно і конструктивно. Наша група в парламенті є маленькою, лише чотири депутати, але під час години запитань до уряду вона була визначена як найефективніша щодо голосувань власне за економічні закони. Про що це говорить? Про те, що конструктив є у тих, хто його насправді хоче. Тому що ми прекрасно розуміємо, що такі речі треба робити. Напевно, сьогодні будуть порушені питання і про третю групу, тут є суперечливі моменти, можна їх обговорити. Але, незважаючи на нашу опозиційну риторику, все, що стосується економічних питань, ми перші готові завжди підтримувати, як і все, що записано в коаліційній угоді, про яку часто самі коаліціянти забувають.

 

Те, що у нас є «сірі зони», «чорні зони», — правда. Ініціативи, про які ми будемо далі говорити, я вважаю, не сприяють їхньому відбіленню. Щоб підсумувати, скажу, що на сьогодні на деякі речі, які були зроблені, на тлі всіх інших негативних інформприводів, які є популярними в ЗМІ, мало звертають увагу. Це є величезна проблема, тому що люди не до кінця розуміють, що ж відбувається. На певні реперні речі вони реагують дуже активно, а на ці – не дуже звертають увагу, тому про них треба більше говорити.

 

Соня Кошкіна: Пані Южаніна, ви як голова профільного комітету які найбільші больові точки можете визначити у сенсі теми, яку ми обговорюємо? На якій роботі в цьому плані сконцентровані законодавці?

 

Ніна Южаніна, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики: Я думаю, що в парламенті — і в коаліції, і в опозиції — все більше розуміють питання, які стосуються економіки, і ми знаходимо порозуміння. Про тему «сірих зон», яку ви підняли, я буду говорити в площині податкового законодавства, бо дерегуляція — це не моя тема.

 

Ніна ЮжанінаФото: Макс Левин. Ніна Южаніна

 

В площині податкового законодавства хочу почати з такого: ми всі розуміємо, в яких умовах розвивався в Україні бізнес, ми всі знаємо, як структурувався великий український бізнес, як почали працювати на території України транснаціональні компанії. Ми розуміємо, яким чином і які в основному податки які компанії сплачують — транснаціональні, українські компанії, український середній бізнес. Ми досі не визначилися, яку частку займає наш український середній бізнес, яка кількість таких компаній, який відсоток сплачується ними до бюджету. Тому що коли ми говоримо про те, що у нас 80% надходжень до бюджету забезпечують платники з Офісу великих платників податків, то де наш середній бізнес, я хочу запитати? Яка його участь у формуванні дохідної частини? А якщо не цей критерій є важливим для нас, то, можливо, давайте поговоримо про середній бізнес, яка зайнятість населення в ньому, якою є соціальна забезпеченість працівників там. Давайте поговоримо про те, чи взагалі малий і мікробізнес є в Україні зараз чи нема, і яку систему оподаткування ми для них запропонували. А чи визначила Україна взагалі головним завданням для себе розвиток та підтримку середнього бізнесу? Чи є це нашим завданням, над яким ми працюємо?

 

Якщо говорити в загальному, то, пане Добродомов, за ці роки існування Верховної Ради восьмого скликання зроблено дуже багато змін на користь бізнесу, ліберальних змін в податковому законодавстві. І інколи ми навіть не розуміємо один одного в залі. «Для чого робити такі послаблення?», — задають питання із залу, наприклад, щодо зниження наполовину ставки єдиного соціального внеску. Дуже багато людей досі вважають, що це дали послаблення для великого бізнесу. Як сказав сам міністр Рева, бізнес не подякував державі за такі зміни. Я категорично не погоджуюсь із цією точкою зору і хочу, щоб ми назавжди забули цю риторику. Поясню чому. В 2006 році вперше на конференції країн-членів Організації з економічної співпраці та розвитку було порушене питання щодо того, що робити із агресивним плануванням, яке існує у всьому світі. А в 2013 році були запропоновані рекомендації ОЕСР, тобто кроки в боротьбі із розмиванням податкової бази, які рекомендовані для всіх країн. До речі, врешті-решт ми підійдемо і в Україні до імплементації цих кроків. Але до цього в Україні формування економіки залежало від того, як підприємства побудують свій бізнес, враховуючи всі реалії, можливості структурування бізнесу і проведення діяльності.

 

Тому зараз як наслідок ми маємо реагувати не тільки на те, що пропонують нам провідні країни, провідні експерти, які нам дають поради. Ми ще маємо враховувати українські реалії, що треба зробити для того, щоби взагалі в Україні залишився працюючим український бізнес і ми його розвивали. Тому, коли ми говоримо про те, що нам треба боротися із розмиванням податкової бази, я погоджуюся, що ми найближчим часом повинні будемо імплементувати ці тяжкі кроки, які нам пропонує світ, для того щоб ми не стали країною з «чорного списку», з якою важко мати господарські і не тільки стосунки.

 

Фото: Макс Левин

 

Що ми маємо зробити для своєї країни? Я, наприклад, хотіла би зупинитися на тих кроках, які зараз роблять. Говорять, що у нас в Україні є своя офшорна зона у вигляді єдиного податку для платників третьої групи. Та й четвертої також. Про четверту групу зараз всі мовчать, але ж у четвертій групі мають змогу перебувати великі агропідприємства і нести зовсім-зовсім низьке податкове навантаження. З іншого боку, я хотіла би знати, чи всі звернули увагу на досвід розвитку свого середнього бізнесу в Польщі, Грузії. Коли з нового року вони ввели податок з обороту 1% для мікробізнесу, мікробізнесом визначили тих, у кого дохід не більше 100 тисяч доларів на рік. І я не розумію, чи можемо ми в Україні розділити і виділити групи, які потребують саме такої підтримки. Як ми можемо про це говорити із суспільством, якщо у нас суспільство зараз бачить один в одному тільки ворога? Ми не працюємо на загальний результат. Досі не працюємо. Хоча кожен рік нам додає впевненості і можливості спілкування з експертами, які починають підтримувати певні кроки і не бути популістами.

 

Ми зараз уже почали говорити про те, що нам потрібна повна фіскалізація готівкових розрахунків. Слухайте, ми ніколи не підійдемо до лібералізації податкового законодавства, якщо не почнемо обраховувати все, що продається за готівку. Це той крок, до речі, який зробила Грузія для того, щоб піти далі шляхом лібералізації. Цей крок вже повністю зроблений навіть в Болгарії — країні, яка ще тільки піднімається із дна. Буквально вони підійшли до того, що навіть на ринку бабуся, продаючи зелень, має пробивати це через касовий апарат.

 

Нефіскалізована величезна частина готівкових продажів призвела до того, що ми не можемо відпустити і лібералізувати, зробити наступні кроки з адміністрування податку, і давимо через це величезну кількість інших платників, які відповідають за певну групу людей. Я маю на увазі, ви знаєте, величезну частину товарів, які імпортуються і продаються на великих ринках в Україні. Продаються без жодного обліку, без доказів того, яка частина була продана на ринках, а яка була запущена все-таки в мережі, де речі продаються, зокрема, за безготівкові розрахунки. Коли порахували ці всі обсяги, то додатково, якщо би фіскалізувати ці операції, можна в бюджет отримати до 100 млрд грн на рік — якщо би ці люди платили, наприклад, податок на додану вартість, який зараз продається в «скрутках» натомість, і якщо би елементарно платили податок з обороту в тих же розмірах — 5% чи 3%.

 

Соня КошкінаФото: Макс Левин. Соня Кошкіна

 

І я думаю, що це завдання на найближчий час — надати можливість за рахунок держави зняти всі репресивні методи контролю, які існують іще з декретів, що регулюють касові операції, і підійти, справді, до повної лібералізації, тобто заміни касових апаратів, заміни всіх посередників, екваєрів в системі передачі інформації від касового апарату до центрального сервера контролюючого органу, для того щоби будь-який продавець міг із звичайного гаджету відправити інформацію про продаж товару, про здійснення покупки, і вона відобразилася відразу на центральному сервері ДФС, і таким чином і покупець мав би змогу отримати у свій гаджет інформацію, тобто чек, який не треба роздруковувати, і у продавця було б однозначно виконане зобов’язання перед державою — операція повністю відображена. Це нам дозволить зняти величезну кількість питань, які пов’язані із корупцією, величезну.

 

Найбільшим здобутком, пане Дмитре, є те, що ми з вами все-таки, незважаючи на різні думки в парламенті, впродовж трьох років приймаючи зміни до Податкового кодексу, наполегливо йшли до того, щоби забезпечити прозоре автоматичне відшкодування ПДВ. Три роки поспіль частково приймали зміни, бо ж комплексно ніколи не могли знайти підтримку в залі, щоби проголосувати, наприклад, в перший рік саме за таку конструкцію, яка зараз діє. І так крок за кроком ми прийшли до цього. Тепер нам треба ще зробити один не дуже популярний крок, той, про який я говорила, — фіскалізувати всі готівкові операції. Ми навіть не уявляємо, який ефект це матиме для економіки і для бізнесу в цілому. Тому що та половина бізнесу, яка зараз страждає від адміністрування податку на додану вартість, що вимиває обігові кошти з підприємств, також має бути в рівних умовах, як і всі платиники податків в Україні.

 

Соня Кошкіна: Хочу звернутися до Юрія Лучечка із запитанням, яким чином лібералізація податкового законодавства та нові аспекти дерегуляції впливають на роботу великих державних підприємств, таких, як «Укрспирт»?

 

Юрій Лучечко, в.о. директора ДП «Укрспирт»: Державне підприємство «Укрспирт» і загалом спиртова галузь України є однією з «найсіріших» або й «найчорніших». Тільки сліпі та глухі не говорять про те, що підприємства спиртової галузі є в зоні ризику. Чинна нормативна база, законодавча база не до кінця врегульовані, як наслідок ми маємо процеси із від’ємною діловою репутацією, які сьогодні відбуваються. Але слухаючи колег, я можу сказати, що питання змін до законодавства є зараз актуальними, і в частині нормативної бази теж є відчутні зміни, ми це бачимо.

 

Фото: Макс Левин

 

Кілька слів про спиртову галузь, підприємства з переробки. Фактично спиртова галузь — це і є система переробки, але ця система сьогодні в Україні відсутня. За рахунок переробки зернових, сировинної бази, що з року в рік в Україні росте, ми мали би сьогодні створювати додану вартість. Проте наші очільники заявляють, що у нас експорт росте, у нас все добре, мовляв, валюта надходить в Україну. При цьому цифри Держстату та Держзовнішінформу свідчать, що імпорт в Україну збільшується, у нас від’ємне торговельне сальдо. Якщо брати до уваги два роки, ця цифра росте і має тенденцію до ще більшого зростання.

 

Все-таки, напевно, треба створювати такі умови, щоб сьогодні в країні використовувалась сировинна база, те, що сьогодні має країна як своє надбання — а я вважаю, що земля і той ресурс, який сьогодні є в України, є просто безцінними. Зараз треба спільно всіма силами створити максимально сприятливі умови для виробника в секторі переробки. Значну частину імпорту, практично 4,2 млрд доларів, складають нафтопродукти, що завозяться в Україну.

 

Зараз комітет з податкової та митної політики та аграрний комітет повернулись обличчям до аграрного сектору, до сектору переробки. Сьогодні внесений законопроект про обов’язковість добавки біопалива та про альтернативні види палива, зокрема біодизель. Це фактично є першою ластівкою того, що все-таки переробка сировини, зернових в Україні з’явиться. Обов’язковість добавки створить ринок біопалива всередині країни.

 

Сьогодні вже напрацьовано і внесено законопроект народними депутатами Антонищуком та Барною. Ми тиждень тому на засіданні податкового комітету заслуховували цей проект закону. Щодо нього була дуже змістовна і гаряча в хорошому сенсі цього слова дискусія. Це законопроект про диверсифікацію ставок акцизних податків. Про що йдеться? Сьогодні в Україні є уніфікований акцизний збір. Все, що стосується спирту або спиртовмісних речовин, обкладається податковою ставкою 100%, 1260 гривень. Я бачу тут наших колег-парфумерів. У нас однакова з Асоціацією парфумерів позиція щодо цього збору. Як тільки наша команда почала керувати «Укрспиртом», то Асоціація парфумерів відразу виступила з ініціативою розробки цього законопроекту, бо їх це теж стосується. Якщо подивитися на дані щодо виробництва парфумерії, ми бачимо, що як тільки обклали їх податками, ми просто втратили парфумерію як одну з галузей економіки України. Їхня основна сировина — спирт, який у всьому цивілізованому світі обкладається нульовою ставкою акцизу.

 

Фото: Макс Левин

 

Щодо біопалива. Повторюсь: ми завозимо нафтопродукти, переробляємо, і наші великі компанії декларують, що у нас з року в рік є продажі пального в Україні. Хто основний споживач цього пального? Це аграрний сектор, це наші водії, і один із топ-споживачів — це «Укрзалізниця». У всьому цивілізованому світі якщо бачать, що є від’ємне сальдо економіки, працюють над тим, як покращити ці показники, створити додаткову вартість в сегменті палива, переходять на альтернативні види палива. Сьогодні у Бразилії обов’язкова добавка до палива біоетанолу складає близько 50%. Тобто ті країни, які не мають власного потенціалу, сировинної бази, нафти, газу, шукають альтернативу. Сьогодні треба говорити про біодизель, сумішевий бензин альтернативний. До речі, «Укрспирт» сьогодні отримав свідоцтво про належність до виробників альтернативних видів палива, і ми вже місяць чекаємо на бюрократичну процедуру надання податкової консультації — ми потім пані Южаніній віддамо всі ці матеріали з роз’ясненням щодо сплати акцизу, як тут має все це відбуватися та нараховуватися.

 

От тут також є представники асоціації виробників біоетанолу — теж наші союзники, люди, з якими ми писали перший законопроект щодо обов’язковості добавки біоетанолу. Тобто ми сьогодні говоримо про те, що система законодавчих змін, ініціатив свідчить, що держава може сама відродитися, і той ресурс, який є у країни, здатний запустити максимальну кількість процесів для пожвавлення та відновлення економіки.

 

Соня Кошккіна: Хочу звернутися до Дениса Гутенка, директора профільного департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку, з питанням про те, наскільки ефективною є співпраця щодо тих питань, які ми обговорюємо, між урядом та Верховною Радою?

 

Денис Гутенко, директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ: Наразі ми більше зосереджені на дерегуляції, що можлива шляхом змін до постанов Кабінету Міністрів. В парламенті є багато наших законопроектів, навіть від 2015 року, щодо дерегуляції. Вони не передбачають якоїсь кардинальної зміни правил на ринку, але все ж дерегуляція в тому і полягає, що нам потрібно зробити дуже багато невеличких речей, аби покращити бізнес-клімат. Як приклад можу навести законопроект про експорт та імпорт алкоголю від 2015 року. Але багато речей приймають.

 

Зараз був внесений президентом закон «Про валюту», ми долучилися до його розробки. Ми вважаємо, що він дасть дуже великий дерегуляційний ефект. Також є законопроект, у нього був номер 6540, щодо покращення позицій України в рейтингу Doing Business, в середу він був перевнесений в парламент. Після обговорення з депутатами з нього прибрали спірні моменти. Ми сподіваємося, що цей законопроект буде розглянутий парламентом найближчим часом. Іншого виходу немає, ці зміни мають бути прийняті до 30 квітня, аби вони були зараховані в рейтинг Doing Business.

 

Денис ГутенкоФото: Макс Левин. Денис Гутенко

 

Хочу прокоментувати те, що було сказано щодо реєстраторів рахункових операцій. Саме ми зараз працюємо, аби полегшити приєднання підприємств до Фіскальної служби, ми розробили зміни до постанови №61, які передбачають, що якщо підприємець вирішить придбати та використовувати РРО, йому не потрібно буде збирати купу папірців, все буде відбуватися в електронному вигляді. Також є зміни до наказів Державної фіскальної служби щодо скасування дубляжу – якщо використовуєш РРО, тобі не треба вести облік розрахункових операцій, інші «паперові» роботи. Тобто ми вважаємо, що потрібно спочатку полегшити ведення бізнесу за допомогою РРО, а потім переходити до фіскалізації.

 

Аби підтримували ці міри «спрощенці», потрібно працювати і з великим бізнесом, який використовує цю систему. У нас не може бути мільярдних бізнесів, які пробивають чеки по-іншому.

 

Соня Кошкіна: Пане Малюська, чи має сьогодні бізнес, якщо цитувати міністра Реву, дякувати законодавцям та міністрам за зміни, які були впроваджені останнім часом?

 

Денис Малюська, заступник голови BRDO: BRDO – це не зовсім компанія, ми є таким гібридним аналітичним центром, ми аналізуємо інформацію та надаємо допомогу нашим партнерам, міністерствам, Кабміну, зокрема, Міністерству економіки, Державній регуляторній службі у розробці та проштовхуванні змін до законодавства — як підзаконних актів, так і законів.

 

Щодо дерегуляції і того, чи має бізнес дякувати, то можна точно констатувати, що, в принципі, інститут дерегуляції, класичний інститут, коли держава дивиться на який ринок і каже: «Ні, від державного регулювання в цій сфері варто відмовлятися», помер років десять тому. Зараз інша ситуація, гібридна, де дерегуляція – гарний, важливий елемент, однак він вже не є таким тотальним чи обов’язковим на рівні внесення законів. Це зараз гібридна дерегуляція. Дерегуляція зараз більш активно здійснюється на рівні підзаконних актів, там простір для маневру набагато більший, тому що і актів дуже багато, і вони набагато більш застарілі, ніж масив наших законів. Як приклад можу навести спеціалізовані засідання Кабміну, їх вже чотири пройшло, так звані дерегуляційні Кабміни, де масово скасовуються або змінюються застарілі підзаконні акти.

 

Денис МалюськаФото: Макс Левин. Денис Малюська

 

Навіть в згаданому аспекті приєднання до електромережі можна сказати, що дерегуляція не завжди актуальна. Зараз бізнес конче потребує належного та правильного регулювання у його відносинах із монополістами – обленерго, щоб приєднуватися можна було швидко, дешево і просто. НКРЕКП зараз має змінити рішення, підзаконні документи у розвиток чинного законодавства про реформу, власне, системи приєднання до електромережі. Тобто потрібна не дерегуляція, а навпаки, правильне регулювання. Тут, на жаль НКРЕКП пропустила всі дедлайни, і зараз ситуація підвисає з правильним підключенням до електромережі. У нас немає нормального, адекватного приєднання і немає переходу до оцієї системи від нестандартного приєднання до нових правил, які вже мають зараз працювати.

 

Або ж, наприклад, те саме питання алкоголю. Зараз діють дуже старі постанови Кабміну, які регулюють процедуру видачі ліцензії у сфері алкоголю. Вони не відповідають будь-яким реаліям чи законам. І зараз Кабмін почне працювати над тим, щоби розробити проекти про скасування таких актів.

 

Але, знову ж таки, є ще інший аспект – бізнес досить часто потребує не тільки дерегулювання, а, власне, належної інформації, особливо малий та середній бізнес. Вони мають знати, які вимоги до них висуває держава, як вони можуть почати бізнес. І отут є повний вакуум. Ми намагаємося його якось заповнити, зокрема, у нас є ініціатива StartBusinessChallenge, де онлайн на державному порталі викладається опис регуляторних вимог, що потрібно для того, щоб розпочати малий та середній бізнес – які документи, куди їх треба подати, щоб держава не мала до тебе жодних претензій. Це величезний вакуум, тому що такі вимоги не знає ні малий бізнес, ні держава сама. Ми були здивовані, коли звернулися за інформацією до міністерств та центральних органів виконавчої влади, бо єдиної інформації про те, що потрібно, щоб, наприклад, відкрити перукарню, ви ніде не знайдете. Окрім, звичайно, оцього сайту, який починає наповнюватися.

 

Крім того, ще зараз в досить активній фазі триває інспекційна реформа. Ідея приблизно та сама – ні інспекційні органи досить часто толком не розуміють, що вони мають перевіряти, що бізнес має виконувати, ні бізнес не знає повністю, де в цьому хаосі регуляторних документів містяться вимоги до них, скільки їх. Зараз завдання урядом поставлене щодо кожного інспекційного органу розробити чек-лісти — вони існують невеликою мірою, але їх дуже мало, — щоб і бізнес в них орієнтувався, що будуть перевіряти, і органи контролю не могли виходити за межі цих чек-лістів і було заздалегідь зрозуміло під час перевірки, що від бізнесу вимагається і що контролюючий орган зможе перевірити. Відповідно, розробка цих чек-лістів зараз прив’язана до вивільнення державних контролюючих органів з-під дії мораторію на перевірки.

 

Ще одну річ хочу згадати. Ми зараз активно працюємо над концепцією one in, two out. Це той інститут, який активно і з достатнім успіхом впроваджувався в західних розвинених країнах. Ця модель one in, two out полягає в тому, що держава, якщо вона створює якесь нове регулювання і покладає нові витрати на бізнес, одночасно має зняти аналогічного обсягу навантаження на бізнес, або, у певних випадках, вдвічі більше. Тобто це фактично заморожування регуляторного тягаря на бізнес, щоб він не зростав, а навпаки, зменшувався. Ми цей інститут пропонуємо — поки що працюємо над його концепцією – спочатку запровадити на рівні Кабінету Міністрів, на рівні підзаконних актів, а потім, коли механізм буде працювати ефективно, перейти на рівень законів у Верховній Раді.

 

Соня Кошкіна: Переходимо до дискусії. Перше запитання до пані Южаніної. Скільки часу потрібно для впровадження тих законодавчих ініціатив, про які ви говорили на самому початку?

 

Нина ЮжанинаФото: Макс Левин. Нина Южанина

 

Ніна Южаніна: Що мені не подобається? Ми маємо разом із виконавчою владою – я маю на увазі комітети Верховної Ради – спільно працювати, тому що я з подивом зараз чую від вас, пане Гутенку, що ви працюєте над дерегуляцією чинного законодавства, яке стосується РРО. Слухайте, це вже потрібно було зробити три роки тому. Бо весь час існування чинних норм вони завжди були неприйнятні, надмірні і дуже жорсткі. Завжди використання касових апаратів викликало великий негатив у бізнесу і надавало великі корупційні можливості контролюючим органам. Забудьте цю тему, переступіть. Я невпинно повторюю: ми зараз не зможемо повторити весь шлях Польщі, ми маємо зайти всередину вагона чи посеред шляху. Тому що якщо ми будемо зараз повторювати, нам для того, щоби вийти хоча би на більш-менш початковий ріст економіки, треба десять років. У нас цього часу немає! Забудьте початок шляху, давайте заходити на середині шляху. Яка дерегуляція чинних норм? Будь ласка, об’єднайтеся.

 

У нас в комітеті півтора року працюють ІТ-спеціалісти над тим, щоб дати можливість відійти від РРОвзагалі. Ви що, не розумієте, що це великий лобістський напрямок тих, хто виробляє касові апарати, тих, хто займається екваєрством, посередництвом тощо? І всі беруть на певному етапі гроші від бізнесу. Для чого ми зараз йдемо тим шляхом, який треба обійти? Ми зараз маємо працювати над тим, щоби забезпечити безкоштовність тих операцій для бізнесу. А держава з цього буде мати величезний зиск. Тому ті норми, про які ви говорите, давно треба відмінити. Але ви не можете внести зміни, якщо це стосується саме чинного законодавства, а не підзаконних актів.

 

Щодо підзаконних актів та дерегуляції. Я думаю, що вся регуляція, вся зарегульованість в переважній більшості, в 90% міститься саме в підзаконних актах. Ви ж це знаєте. Тому коли я вкотре чую, що Мінекономрозвитку і торгівлі працює над дерегуляцією, то мені набридає це слухати. Ціллю ж бо не є говорити про дерегуляцію, її можна провести дуже швидко, бо все це виписано на рівні підзаконних актів. Уже стільки років ми топчемося на місці! Я не знаю, яка там процедура, але ви маєте всі підзаконні акти проаналізувати і внести зміни терміново.

 

Я буквально позавчора зіткнулася з тим, що є проблема з одним питанням, пов’язаним із записом про припинення діяльності юридичної особи. Співставляю всі норми податкового законодавства, спеціального законодавства і не розумію, чому це підприємство не можна зняти з обліку. Над цим працювали, кілька разів збирали робочі групи. Як виявилося, все дуже просто: є такий собі порядок, який розроблений Державною фіскальною службою, затверджений наказом Міністерства фінансів, який якраз і встановив нові норми, які прямо суперечать тому, що вказано в усіх чинних законах. При цьому всі співробітники замовчують те, що саме ці документи не дають їм можливості вільного руху. Я кажу: «Почекайте, а чому ви досі не проаналізували ці всі документи на предмет того, які вони містять норми, які там норми вам не дають можливості виконати те все, що ми написали вам уже в інших нормах закону – щодо спрощення адміністрування всіх податків і конекту із платником податків? Чому ж ви про це не говорите?» От на це треба зараз більше звертати увагу.

 

І останнє. Ви запитали Дениса Малюську, чи бізнес має дякувати. Я вважаю, що в більшості сфер – а ми з усіма співпрацюємо в комітеті – абсолютно точно дякують. Я була на останній зустрічі президента і прем’єра із бізнесом, де було 600 представників різних сфер бізнесу, і питання в основному стосувалися податкового блоку. Так от, за ті 3,5 року, які я очолюю комітет, ми працювали з усіма напрямками, з усіма зацікавленими сторонами, які б не піднімали складні питання, ми їх усі вирішували. І зараз, справді, порушено питання щодо зарегульованості спиртової галузі, і при тому всі говорять, що це найскладніша сфера, яка потребує найбільш жорсткого контролю.

 

Фото: Макс Левин

 

Виходимо після засідання першої робочої групи, а тут підходять працівники, які прекрасно розуміють, як зараз контролюється спиртова галузь. Ми ставили в докір, що парфумери не можуть забезпечити наявність податкових постів, бо це дуже дорого і це накладе додаткові зобов’язання на галузь. Підходять люди і кажуть: «А ви впевнені, що податкові пости контролюють повністю діяльність спиртової галузі?». Я відповідаю: «Ні». Мені кажуть: «А ви розумієте, що вже років з п’ять, як ця система застаріла, що треба шукати нові методи контролю за спиртовою галуззю? І при цьому не говорити, що ми проти всіх інших пропозицій, бо вони, мовляв, призведуть до нового відтоку спирту і появи великої кількості контрафактної продукції». Тут сидять представники парфумерної галузі – чому ми маємо мати на території України прибалтійські, російські продукти, а свої, які виробляють це із імпортної сировини, гнобити, бо ми не може проконтролювати ту частиночку спирту, яка їм потрібна?» І для цього викручуємо один одному руки?

 

У нас наступного вівторка збереться робоча група з цього приводу. Хоча всі мої колеги сказали: «Будь ласка, не чіпайте цю сферу, там не можна робити ніяких послаблень». Чому? Бо там і контролю немає зараз, це моя власна думка. Ми маємо почати говорити про те, який потрібен контроль. Якщо на підприємстві працює тисяча людей, а ми не даємо йому розвиватися тільки через те, що у нас не вистачає розуму подбати про те, яким чином його контролювати, то тоді, вибачте, ми не на своєму місці. Ми маємо зараз думати про те, як надати таку можливість, як забезпечити такий контроль.

 

Ви зараз мені поклали документи, обґрунтування, як можна зробити, що потрібно зробити. Тому що всі зацікавлені розвивати цю галузь, а з іншого боку, її треба контролювати. Я погоджуюся, що її треба контролювати, але треба думати над новими засобами контролю. Ми маємо перейти все ж таки до нових інформаційних технологій, а не продовжувати використовувати фізичні пости, що нібито гарантують повний облік, неможливість вивезення тощо. Нам треба щось інше знайти. Наприклад, система електронного адміністрування пальних матеріалів надала країні величезні можливості. Ніхто про це не говорить вголос, але те, що з українського ринку прибрали 40% «сірих» нафтопродуктів – це велика перемога. Ви подивіться, наскільки зараз галузь дає більше платежів у бюджет. Треба щось подібне робити і в спиртовій галузі. Але не давати можливості їй розвиватися через те, що ми боїмося неефективного контролю – це абсурд.

 

Денис Гутенко: Я дуже радий, що ми привернули увагу до теми РРО. Саме ми проштовхуємо цей пілотний проект – державне підприємство «Укрелекон», де як РРО використовується телефон із флешкою. Ми навіть хочемо зробити, щоб РРО були взагалі без флешки, тільки програмний продукт в смартфоні, і це буде фіскалізована операція.

 

Ніна Южаніна: А де ви проштовхуєте? Де це таке відбувається?

 

Денис Гутенко: Ми об’єднали всіх людей, котрі займалися розробкою законопроекту 4117, членів робочої групи при Мінфіні з РПР, з BRDO тощо. Зараз саме ми зосередилися на підзаконних актах, тому що законопроект 4117, прийнятий в першому читанні в 2016 році, далі не рухається. Тобто всі ці люди готові долучитися до цього проекту, бо зі зміною законодавства буде ця реформа більш правильною. Але ми, проаналізувавши, зрозуміли, що можемо і в рамках того старого законопроекту про РРО робити ці пілотні речі. Це якщо комітет податкової політики долучиться.

 

Денис ГутенкоФото: Макс Левин. Денис Гутенко

 

Ніна Южаніна: Профільним є комітет з податкової політики. Міністерство економіки над чимось працює. У нас уже є 80%, ми теж співпрацюємо з айтішниками, не вистачає мізків надалі довести без втручання посередників цю систему. Я запропонувала, і звернулися айтішники, які допоможуть нам доробити цю систему. Люди, ми витрачаємо ресурс один одного безглуздо. Ми працюємо, і ви працюєте. Ви чому не інформуєте комітет про те, що ви працюєте?!

 

Денис Гутенко: Наша група, ті, хто працюють, є на зв’язку із людьми, про яких ви говорите. Це є одна й та ж група людей, які разом працюють над цим проектом.

 

Дмитро Добродомов: Я би хотів якраз підтримати тему щодо обліку і контролю. Ми якраз акцентували на «Укрспирті». Ні для кого не секрет, що це була така клоака «чорна», зараз вона, напевно, залишається «сірою». Мені було приємно чути, що керівництво визнає це вголос.

 

Згадувалися податкові пости. Антикорупційний комітет навіть проводив окреме засідання щодо цієї галузі. Ми розуміємо, що це величезне державне підприємство, монополія фактично, навколо якого постійно відбувалися якісь маніпуляції. Сподіваюся, що відбувалися, а не продовжують відбуватися. Зрозуміло, що можна говорити про електронний облік на всіх місцях провадження діяльності чи про автоматизований бухгалтерський облік.

 

Була ініціатива, і я вважаю, що на неї варто звернути увагу, щодо запровадження електронної акцизної марки. Це діє в таких країнах, як Фінляндія з її відомими марками горілки. Україна щороку, що логічно, піднімає акцизи, але багато грошей ми ще губимо. Коли кілька років тому Насіров очолив ДФС, там був Лікарчук, і його дуже швидко вижили. Але була чудова ініціатива – так звані бек-офіси. Це фактично теж автоматизована система. Наприклад, якщо мова про кордон України з Польщею, з Польщі заходять товари за одними митними ставками, відповідно, вони з’єднані із українською стороною, тому, коли в Україні вони виходять, ці ставки мають збігатися. Якщо вони не збігаються, то система на це реагує. Для цього потрібно, за моїми підрахунками, людей 15 і три комп’ютери. А за різними оцінками, ми через контрабанду втрачаємо десятки мільярдів гривень, якщо не сто мільярдів. Розкажу реальну історію. Кілька років тому на волинській митниці в «Ягодині» з польського боку зайшла фура з мобільними телефонами десь на півтора мільйона євро, а вийшла як фура, що везе зелений горошок. Розумієте різницю у вартості?!

 

Чому ДФС так опирається створенню такої елементарної та логічної системи? Це, вочевидь, питання до ДФС, яке ми неодноразово ставимо. Коли Лікарчук намагався це запровадити, це стало каменем спотикання. Сподіваюся, що доведуть цю справу до кінця.

 

Дмитрий ДобродомовФото: Макс Левин. Дмитрий Добродомов

 

До чого я веду? Ми говоримо зараз про облік та контроль. Це засадничо важливо запровадити, але на це потрібна воля тих, хто керує, зокрема, я щиро це кажу, політична воля. Треба ці процеси зробити прозорішими, взяти досвід інших країн і його впровадити. Наші зусилля мають бути спрямовані на це.

 

Дуже часто в парламенті є дуже хороші законодавчі ініціативи, деякі навіть приймаються – зокрема, мораторій на експорт лісу-кругляку. Але часто саме законодавчі ініціативи, проголосовані та підписані президентом, на практиці потім, на жаль, не завжди працюють, ось в чому ще є проблема.

 

Юрій Лучечко: Що хотів би відзначити щодо законодавчих ініціатив. Вперше в історії галузі фахівців із суміжних секторів економіки і нас, спиртове підприємство ДП «Укрспирт», почули комітети Верховної Ради. Все, що ми говоримо, нормально сприймається, є робочі дискусії на засіданнях комітетів, починаючи з паливного, закінчуючи податковим і аграрним. Тут є повна комунікація, і ми сподіваємося, що ці законопроекти стануть законами в Раді. Бо Рада — це не комітет, якщо у комітеті однодумці, то в Раді є різні політичні партії, і, як казав наш колега, політична складова є дуже важливою в прийнятті вольових рішень.

 

Кілька слів про загальну ситуацію в системі спиртової галузі. Спирт — це не тільки те, що ми вживаємо як горілку. Спирт використовують в парфумерії. Виробники парфумерії потребують української сировини і не хочуть з патріотичних міркувань мати справу з імпортом із Росії через треті країни — Білорусь, Молдову. Українські парфумери спільно з нами працюють в напрямку імпортозаміщення. Якщо підняти цифри в газовидобувній промисловості — а ми це зробили, коли шукали ринок збуту в суміжних секторах економіки, — то можна вжахнутися: близько 2 млн декалітрів спирту імпортується для газовидобувної промисловості. Спирту синтетичного, метанолу. Це спирт із газу, той, який може бути замінений етиловим спиртом, виробленим нашими підприємствами. Я кілька днів тому написав листа міністру Насалику з проханням сісти і поговорити, чи можна все-таки знайти порозуміння і замінити ці речі на продукти українського виробництва і тим самим запустити підприємства, які простоюють.

 

Щодо чинного податкового та митного законодавства. Сьогодні наші виробники парфумерії, омивачів, де технічні спирти використовуються, імпортують під «хімічними» кодами УКТЗЕД без сплати акцизного податку спиртовмісну продукцію в кратно більших об’ємах, аніж потрібно реальному секторові економіки. І в Україні сьогодні є підприємства, які поза увагою ДП «Укрспирт», поза увагою органів контролю фактично випускають спирт не під кодом 2207, який обкладається акцизом в розмірі 100%, а під іншими кодами — зокрема «хімічними». Проаналізувавши ринок, ми знайшли шокуючі цифри — близько 19 тисяч тонн в 2017 році відписано на підприємствах з ознаками фіктивності. Ми говоримо, що імпорт заходить з Молдови — це технічний спирт, денатурований добавками, хімією. Він шкодить здоров’ю, він не може споживатися як питний. У нас два тижні тому в Київській області, під носом у всіх силових органів, виявили підпільний спиртзавод. Виявили ми спільно з ДФС, бо нас залучали. Там було п’ять підземних поверхів. Підземний спиртзавод як бункер Гітлера! А зверху овеча ферма. От наші колеги виїжджали та фотографували. Переробляють омивачі, травлять людей! Ви розумієте: 18 тисяч тонн. Передаю вам, пані Южаніна, та вам пане Добродомов, відповідну інформацію. Там є перелік фірм з ознаками фіктивності, на які відписано 19 тисяч тонн спиртовмісної речовини. Куди вони пішли, в яку пляшку горілки, хто її випив, хто завтра помре від цього? Нікого це не цікавить.

 

Фото: Макс Левин

 

ДП «Укрспирт» як ще живий символ спиртової галузі намагається показати якісь проміжні результати, хоча би відновити якусь мінімальну репутацію спиртової галузі, бо все-таки у ній працюють люди, спеціалісти, і не всі там злодії.

 

Соня Кошкіна: Якщо я правильно розумію, ви кажете про те, що це був такий український аналог «Бояришника».

 

Юрій Лучечко: Споживачі «Бояришника» — це ті, хто п’є одеколони. А при виробництві одеколонів хоч якісь стандарти якості витримувалися, бо це було офіційне виробництво. А тут взагалі в підвалах з омивача роблять спирт! Ми цей підпільний завод знайшли два тижні тому. А тиждень тому знову ДФС виявляє подібне виробництво. А скільки таких підпільних спиртзаводів по країні?

 

Щодо контролю. Загальний контроль покладений на органи ДФС. «Укрспирт» не має сидіти та аналізувати інформацію в Інтернеті, ризики щодо співпраці з тими чи іншими компаніями. Підприємства мають у превентивний спосіб виявляти ті компанії, і не ми маємо передавати інформацію про десятки компаній в правоохоронні органи, щоб вони припиняли їхню злочинну діяльність.

 

Щодо акцизних марок. Дуже слушне питання. Пане Добродомов, пані Южаніна, я вас прошу звернути увагу на мої слова. Сьогодні є можливість це сказати в присутності ЗМІ. Є електронні системи обліку, не треба видумувати велосипед, не треба ховатися від того. Ми сьогодні на всі підприємства, які підпадають під модернізацію, для внутрішнього обліку готові ставити системи електронного обліку. Найближчим часом для парфумерів і для виробників харчового оцту ми відновлюємо площадку виробництва у Львівській області. Ми покажемо наочно, як має проводитися контроль на підприємстві, виробничий контроль. А за ДФС залишаються функції загального контролю, тут справа за ними.

 

Денис Малюська: У мене ремарки з приводу останнього виступу. Допоки у нас залишатиметься монополія, у нас завжди будуть проблеми із тіньовим виробництвом спирту, ви від цього нікуди не дінетесь. Потрібно щось робити із монополією.

 

Юрій Лучечко: Та ж сьогодні поза державою виробництво відбувається! Там і там приватник, де там держава?

 

Денис Малюська: Держава, ліцензії – все це величезний механізм, який встановлює величезний бар’єр для нормального бізнесу у цій сфері.

 

Денис МалюськаФото: Макс Левин. Денис Малюська

 

Ніна Южаніна: А нормальний – це який?

 

Денис Малюська: Відкритий. Той, який ховається, — це якраз проблема тіньової економіки. Більшість бізнесу, звичайно, заходять в тінь, тому що ховаються від податків. Але частина заходить в тінь тому, що вона боїться регуляторних вимог. Якраз спиртова галузь з її цінами на ліцензію і застарілим порядком доступу до цього ринку – це якраз те пугало, яке заганяє бізнес в тінь. Простіше бункер побудувати, ніж відповідати вимогам, ліцензійним платежам і отримати нормальний доступ до цього ринку.

 

Щодо РРО хоті просто сказати, що зараз Кабмін розробив та подав на підпис президентові проект указу про скасування старезного указу президента, яким встановлювались розміри санкцій за порушення бізнесом правил у цій сфері. Зараз м’яч на полі президента, очікуємо на підпис і сподіваємося, що він його підпише.

 

Ще один із позитивних прикладів – Кабмін нещодавно опублікував своє розпорядження, яким скасував 300 підзаконних актів, які є незаконними, застарілими. Це частина тої роботи, яку робимо ми з Міністерством економіки. Я розумію, що це крапля в морі, там ще океан роботи, але ми намагаємося щось зробити.

 

Ніна Южаніна: Тобто мова йде про застарілі підзаконні акти, які вже й так не працювали.

 

Денис Малюська: Ні, деякі працювали.

 

Ніна Южаніна: А нам треба реально позбавитися тих підзаконних актів, які спотворюють норми чинного законодавства і якраз додають навантаження на бізнес. Для цього цьому треба просто приділити увагу і допомогти знайти ті всі вузькі місця. Ми в позаминулому році, в 2016, надали право Міністерству фінансів змінювати всі підзаконні нормативні акти, які стосуються Державної фіскальної служби. Ви знаєте, надавши і довіривши це право винятково Мінфіну, ми поки не отримали того, що очікували, якщо не сказати, що нічого не отримали. Тому що Державна фіскальна служба наплодила стільки підзаконних документів, так зарегулювала свою діяльність, що Мінфін не має можливості розв’язати той клубок, що вже назбирався, і видати абсолютно нові свої нормативні документи, більш прозорі, правильні, які би відповідали точно прямим нормам закону.

 

Денис Малюська: Це величезний масив роботи, повністю з вами погоджуюсь. З наших аналізів окремих ринків випливає, що більше 30%, як правило, на кожному ринку незаконних підзаконних актів. З ними потрібно щось робити. Але вони важливі, тобто якщо їх повністю скасувати, щось десь піде не так. Потрібно змінювати, але це титанічний масив роботи. Ми намагаємося щось із цим зробити, ми маємо певні успіхи, але обсяг роботи просто шалений.

 

Ще щодо синхронізації хотів би додати. У нас є одна невелика проблема із законопроектами – ми подаємо законопроекти щодо регулювання в певних сферах, але у зв’язку з хибним, з нашої точки зору, тлумаченням Податкового кодексу нам, та й будь-яким розробникам, не пропускають законопроекти, які одночасно змінюють якесь регулювання і вносять зміни в Податковий кодекс. У нас застрягають законопроекти, тому що бізнес каже: «Ми проти, ми не пропустимо, скажіть, як це буде оподатковуватися, а потім ми скажемо, працює ця схема чи ні». Ми пропонуємо довірчу власність запровадити, а бізнес каже: «Ні. Скажіть, яким буде оподаткування, а тоді ми скажемо, згодні ми чи ні». Ми хочемо зробити майбутні майнові права на нерухомість, а бізнес каже: «Ні. Скажіть, ПДВ буде тут? Бо ми ціну на житло збільшимо на 20%». У нас проблема із синхронізацією змін до податкового законодавства і іншого законодавства.

 

Фото: Макс Левин

 

Ніна Южаніна: До того ж, ми не можемо провести структурну реформу саме Державної фіскальної служби через те, що ми маємо зараз все робити одночасно, думати щодо всіх складових регулювання підприємницької діяльності в Україні, одночасно шукати нові концепції і змінювати. Тому що воно в тій чи іншій мірі обов’язково перекликається зі змінами в системі оподаткування, зі змінами в системі адміністрування. Ми навіть в реформі ДФС зробили два кроки вперед і відступили вже на один крок назад. Тому що навіть оптимізація щодо створення однієї юридичної особи чи 25 юридичних осіб не може зрушити з місця, бо ми не змінили функції і процедури, які відповідають цим функціям. Бо всі ці функції залишились, наприклад, в Податковому кодексі, вони не змінені. А у них на всі процедури виписані підзаконні акти, порядки. Коли починаєш дивитися, скільки цих порядків, які затверджуються наказами, розумієш, що ти в якомусь замкненому колі, і вирватися ми не можемо навіть із залученням спеціалістів ззовні.

 

Соня Кошкіна: У нас є низка експертів в залі, зокрема Вікторія Філатова, голова асоціації парфумерів. Передаю вам слово.

 

Вікторія Філатова, голова асоціації парфумерів: Дуже приємно, що сьогодні порушувалися майже всі актуальні питання для реального сектору виробництва, який я представляю зараз. Дуже згодна із пані Южаніною щодо фіскалізації грошових обігів. Це є реальна величезна проблема, яка, дійсно, підживлює і «сірий», і «чорний» сектори ринку. Також важлива тема, яку порушив пан Малюська, щодо інформаційного вакууму, і немає зараз ніякої навіть спроби якось вирішити питання інспекцій, які контролюють бізнес. І бізнес, дійсно, ні в чому не розбирається, хто його має контролювати і як. А інспекції, які контролюють, дуже часто звертаються до застарілих актів і вимагають те, що давно вже скасоване або неактуальне.

 

Єдине питання, яке сьогодні не порушувалося, — це про те, що у нас дуже повільний процес впровадження технічних регламентів Технічне регулювання – це дуже важливе питання. Мінекономіки декларує, що воно просуває це питання, але я особисто займаюся цим питанням п’ять років і, на жаль, не бачу ніяких змін. Чиновники змінюються, з’являються нові люди, починаємо все спочатку.

 

Наша галузь – це дуже недооцінена галузь, наскільки я пам’ятаю, за 2017 рік її оцінили в 30,8 млрд грн.. Але я вважаю, що наша державна статистична служба не має таких інструментів, якими вона може обрахувати реальний ринок. І хочу нагадати, що косметика, мабуть, на другому місці у споживанні після продуктів харчування. І з першого до останнього дня регулювання нема, застарілий акт контролю, санітарно-епідеміологічний висновок. Це просто об’єкт корупції, не більше і не менше, він нічого не забезпечує, ніякої безпечності ми не маємо, отримуючи цей дозвільний документ. А сучасне і якісне технічне регулювання ми не можемо впровадити, міністерства між собою не можуть домовитися.

 

Тарас Миколаєнко, асоціація «Укрбіопаливо»: Виробники біопалива – також жертви цієї регуляції, і мені хотілося б відзначити кілька моментів, про які не згадувалося. Україна підписала угоду про асоціацію із ЄС, і в переліку директив, які зобов’язано імплементувати Міністерство фінансів, чітко прописано, як мають оподатковуватися технічні спирти. Ми зобов’язані це імплементувати. В Європі та у світі технічні спирти взагалі не мають акцизу. Там навіть не те що ставка нуль, там чітко прописано, що вони звільнені від акцизу. У нас, на жаль, акциз ввели, бо були проблеми, про які згадувалось, і щоб вирішити їх, Мінфін вирішив просто відрубати цю проблему і ввести акциз. Зупинилося все виробництво технічних спиртів.

 

Це не тільки парфумерія, це і флексографічна фарба. У всій кондитерській промисловості фарба має бути флексографічною, харчовою, нехімічною, і вона робиться зі спирту. До наших заводів періодично та чи інша типографія звертається з проханням дати їм флексографічну фарбу. Ми вимушені зараз, вся країна, купувати в Білорусі, в Молдові величезні обсяги флексографічної фарби. А це спирт і певний харчовий барвник. Також можна згадати різні метилові спирти для газовидобування. Все зупинилося. Мінфін визнає, що нікуди не рухаємося.

 

Соня Кошкіна: Пане Гутенку, прокоментуйте, будь ласка, питання технічних регламентів.

 

Фото: Макс Левин

 

Денис Гутенко: Це дещо інший департамент у нашому міністерстві. Я передам цю проблему.

 

Денис Малюська: Дуже гарна позиція була з приводу технічного регулювання і щодо санекпертизи. Законопроект є в парламенті, прекрасний законопроект про вилучення цього непотрібного папірця, за який просто ви платите гроші, отримуєте, і нібито у вас все гарантовано саме під висновок чудовий. Проект є в парламенті, але депутатів важко переконати, вони не вірять, що цей папірець – це, дійсно, просто папірець, який видається за гроші. А законопроект є, він готовий.

 

Це якраз от ця проблема з імплементацією технічних регламентів. Якщо ви впроваджуєте систему контролю тих регламентів Євросоюзу, то прибираєте свою національну, тому що це дублювання. Ми інтегруємо європейські техрегламенти щодо якості продукції, а свою систему санепідекспертизи, що існує ще з радянських часів, ми не скасовуємо. І це проблема для бізнесу, який має відповідати техрегламентам, але водночас отримувати ці папірці.

 

Соня Кошкіна: Пане Юрію, ваша фінальна репліка.

 

Юрій Лучечко: Хочу доповнити пана Дениса: європейські директиви вже діють з 1993 року. З 1993 року бізнес, який займається виробництвом технічних спиртів, які у повсякденному житті є всюди — в антисептиках, омивачах, парфумах, позбавлений цього акцизу, має можливість розвиватися і має тенденцію до стрімкого розвитку. Тому ми маємо імпорт і фактично простій наших виробничих потужностей. На сьогодні потужності держави складають близько 60 млн декалітрів. Ми можемо закрити своїми виробничими потужностями абсолютно все з імпорту, починаючи з потреб газовидобувної промисловості і закінчуючи потребами парфумерної та суміжних галузей економіки. Все можна виробляти українське.

 

Фото: Макс Левин

 

Сьогодні розроблена стратегія розвитку спиртової галузі, і вже є на місцях певні результати. З губернаторами Львівської, Тернопільської областей ми підписали такі програми розвитку, вже фактично державні. При першому віце-прем’єрові Степану Кубіву створена робоча група винятково з цих питань. Ми сподіваємося, що оті всі наші месиджі з боку і ДП «Укрспирт», і профільних асоціацій будуть почуті.

 

Ми за жорсткий та суворий контроль. Сьогодні Європа фактично легалізувала можливість працювати із спиртовмісними речовинами для всіх, зникли монополії. Але там контроль, і штрафні санкції такі великі, що нікому навіть на думку не спадає займатися чимось іншим.

 

Щодо питання денатуратів. Не треба видумувати велосипед, Європа все показала. Денатурати, зокрема бензонал, сьогодні неможливо вивести з спирту, — колір, запах і все інше. На жаль, сьогодні воно десь проскакує через митниці. Ми знаємо, що сьогодні спиртова галузь Молдови взагалі зосереджена на контрабанді в Україну — спиртопроводи через річки прокладають, регулярно прикордонники виловлюють машини з десятками тонн спирту. Тут треба наводити лад. Ми готові працювати і спільно з профільними асоціаціями і правоохоронними органами навести лад і показати результат.

 

Дмитро Добродомов: Я дуже втішений тим, що ми зараз так от публічно – і представники парламенту, і представники підприємств, міністерств, галузеві фахівці — обговорюємо ті речі, які впливають на наше з вами життя і на розвиток держави. Тому що часто те, що ми бачимо в ЗМІ, взагалі не стосується нашого життя. І будемо щирі та відверті – дуже рідко коли можна в стінах парламенту, тим паче в сесійній залі (хоча на рівні комітетів це інколи відбувається) почути фахову дискусію. Давайте говорити відверто: депутати не є спеціалістами в цій галузі, їх мають переконати в доцільності поданих законопроектів, вони мають почути аргументи.

 

Знаєте, я завжди виступаю проти скороченої процедури розгляду питань в парламенті, особливо важливих. Я розумію, що треба швидко, але давайте уважно дивитися на те, що ми приймаємо. Коли доходить до дуже важливих конкретних речей, у нас все якось проходить швидко-швидко. Це не є правильним. Тому я би хотів подякувати організаторам цього заходу – нам потрібно таких заходів більше, щоб ми могли обмінюватися аргументами. Особливо це важливо робити в публічній площині, тому що рукописи не горять – є позиції, є діалог, є суперечки. Це нормальний процес, але головне – прийти до спільного знаменника, вийти на конкретне рішення, яке б було втілене в життя. Тому дякую вам.

 

Фото: Макс Левин

 

Ніна Южаніна: Я дякую за таку підтримку, пане Добродомов. Я нещодавно знайшла у себе файл, де я збиралася пояснити суспільству десь 90 змін, які були внесені в минулому році до Податкового кодексу під час затвердження бюджету. Ці зміни стосуються кожної людини, кожного підприємця. Це все, що було напрацьовано за рік в комітеті під час засідань робочих груп. Ви чули, щоб хтось дякував, що для тої чи іншої галузі прийняли ті чи інші зміни? Ви знаєте, яка кількість людей у цьому році подали декларації річні? Сім’ї, які отримують повернення з бюджету заплаченого податку на доходи фізичних осіб на суми, які заплатили за навчання дітей? Це право, яке ми надали в позаминулому році, щоби таку можливість мали всі в родині, не тільки батько чи мати, а всі. Тому що там часто не вистачало навіть оподаткованого доходу в такому розмірі. Вже на сьогодні в Києві таких декларацій сотні, чого раніше не було ніколи. Це кожна родина має змогу собі повернути гроші, котрі заплатили за навчання своїх дітей. Це щодо простого громадянина. А таких норм, які стосуються цілих галузей, за ці останні роки було дуже багато.

 

Мені б дуже хотілося продовжити дискусію, тому що мене, наприклад, зацікавило, що Мінекономіки працює над гаджетами із флешкою. Це та ж сама корупційна складова. Ціна флешки – 50 гривень, під флешку вже вибудувалася черга виробників, щоб мати таке ж монопольне місце на ринку, як виробники касових апаратів. Ні, без жодної флешки! Має бути програмне забезпечення, таке, як «Приват24», точно така ж можливість. Чому ми застопорилися? Тому що нам потрібні фахівці, які би дали можливість установити нову програму.

 

Ще раз хочу сказати: треба, щоб було побільше таких зустрічей, як наша сьогоднішня. Якщо навіть для обговорення в комітеті знадобиться більше часу, треба зустрічатися одному комітету з іншим. Знаєте, я бачу, що у нас дуже перегукуються сфери із комітетом з питань підприємницької діяльності. Може, мені вдається частіше винести на розгляд свої законопроекти в зал. Значить, нам треба визначати важливий пакет щодо дерегуляції, який певним чином має стосунок до податкової системи.

 

Наше завдання, пане Добродомов, щоб, якщо піднімаються такі питання, які, на перший погляд, викликають збурення в залі, мовляв, в спиртову галузь хочуть залізти, займатися роз’ясненням. До речі, відразу злякалися члени мого комітету, питають, для чого я організовую цю робочу групу, мовляв, скажуть, що мені вже і спиртова галузь потрібна. Яких тільки процесів учасником я не була? Я кажу: «Стривайте. Є наша парфумерна галузь. Я прекрасно знаю, що таке для середнього класу, який купує ті ж російські і прибалтійські парфуми, була би на заміну наша парфумерія. Чому ми не можемо створити цю галузь? У нас що, щось інше? Та я впевнена, що ми могли би досягти такої ж якості і такого ж попиту в Україні». Тому давайте, пропонуйте. А то, мовляв, цього не можна. А що можна? Запропонуйте якусь систему контролю. В середу перед засіданням комітету зібралися мої колеги і питають: «Для чого ви створюєте робочу групу? Ви не розумієте, який це буде негатив відносно комітету?». Я кажу: «Стривайте. До чого тут негатив? Ми можемо виділити один маленький спиртовий завод, який будуть контролювати день і ніч, але який буде відпускати такі-то види спиртів на такі-то наші переробні підприємства». Це так, для прикладу. Я не знаю, як контролювати. Але сидіти на сіні і нікому не давати можливості до нього підійти – це великого розуму не треба.

 

Соня Кошкіна: Дякую всім учасникам дискусії. До нових зустрічей.

 

Последнее «Экономика»

Экономика Zeitgeist инноваций
14 июня 2018, Анатолий Гиршфельд, Елена Салихова
Экономика, Экспертный форум (NEF) Миклош: транш МВФ - только один из необходимых шагов в целом ряде реформ
11 июня 2018, Иван Миклош, Институт Горшенина
Экономика, Экспертный форум (NEF) Внедрение инновационных технологий нужно закрепить в стратегии национального развития, - Гиршфельд
11 июня 2018, Анатолий Гиршфельд, Институт Горшенина
Экономика, Экспертный форум (NEF) В Американской торговой палате призвали к цифровизации Украины
11 июня 2018, Валерий Фищук, Институт Горшенина
Экономика, Экспертный форум (NEF) Дебора Фейрли: Кабмин выделил 50 млн гривен для венчурных инвестиций
11 июня 2018, Дебора Фейрлем, Институт Горшенина
Экономика, Экспертный форум (NEF) В ДТЭК назвали условия прихода инвестиций в энергетику, – коммерческий директор ДТЭК Энерго
11 июня 2018, Виталий Бутенко, Институт Горшенина
Смотреть все