Інститут Горшеніна провів круглий стіл «Бойкот місцевих виборів: доцільність, можливості, наслідки» з приводу ухвалення Верховною Радою у попередньому читанні нового закону «Про місцеві вибори».
Учасники круглого столу висловили серйозну критику в адресу нового закону і дійшли висновку, що у разі його прийняття демократичні процеси в Україні опиняться під загрозою.
Так, голова виконкому Європейської партії України Олена Пихтіна, дослідивши основні новели закону «Про місцеві вибори», наголосила на тому, що цей документ містить багато проблемних положень, спрямованих на те, аби значно зменшити шанси політичних партій, які знаходяться в опозиції до діючої влади, перемогти на місцевих виборах. «Громадян України намагаються позбавити можливості самовисуватися до органів місцевого самоврядування, що обмежує закріплене статтею 38 Конституції України право бути обраним. Обмежується участь у виборах окремих партій, оскільки місцева організація може висувати кандидатів лише в тому випадку, якщо ця місцева організація зареєстрована за 365 днів до виборів», — сказала Олена Пихтіна. Вона вважає, що основна мета авторів цього законопроекту – надати перевагу тим політичним партіям, які мають розгалужену систему, структуру зареєстрованих осередків. «Європейська партія України вимушена заявити про намір закликати всі опозиційні сили України відмовитись від участі в виборах до органів місцевого самоврядування у тому випадку, якщо вибори місцеві будуть відбуватися за тими правилами, які нам пропонує Партія регіонів», — сказала Олена Пихтіна.
Погоджується з нею щодо значної недосконалості закону директор Центру політичних досліджень «ПЕНТА» Ігор Попов, який вважає закон «Про місцеві вибори» таким, що написаний «під політичну кон’юнктуру». «Норма про заборону самовисуванців прямо порушує один з ключових принципів ОБСЄ, а це базовий документ, який ратифікувала Україна, де говориться, що громадяни мають право брати участь у виборах особисто або через політичну партію. Тут особисто забороняється», — сказав він. Експерт має сумніви щодо ефективності бойкотування місцевих виборів опозиційними політичними силами. «Найближчий приклад з міжнародного досвіду – це Білорусь. Впродовж кількох виборчих кампаній опозиційні партії Білорусі приймали — після довгих дебатів — рішення не брати участь у виборах. Вибори все одно відбувалися, а вони залишалися взагалі поза владою і навіть не могли провести якусь діяльність для того, щоб здобути навички роботи для участі у наступних виборах. Якщо бойкот проводять лише окремі учасники виборів – цього недостатньо», — сказав він.
З цього приводу директор Інституту Горшеніна Володимир Фесенко зазначив, що ініціатива бойкотування місцевих виборів, принаймні, може стати своєрідним поштовхом для того, щоб привернути увагу до цього закону в середині України і за кордоном, звернути увагу на його недемократичність.
Втім, народний депутат України від Партії регіонів Володимир Олійник запевняв присутніх в тому, що закон «Про місцеві вибори» відповідає європейським стандартам демократії. «Ми обрали більш європейський шлях політичного місцевого самоврядування», — вважає Володимир Олійник. З його точки зору, запропонована Партією регіонів модель більш відповідальна перед суспільством. «Якби міський голова був висунений політичною силою, і за рахунок своєї безгосподарності знижував би свій рейтинг і рейтинг політичної сили, то на майбутніх виборах ця політична сила не мала б перспектив», — сказав народний депутат. Він вважає, що місцеві вибори за новим законом – це простіше і краще для виборця. «Можна самі вибори так організувати і дати право участі всім, що буде на 1 місце 200 кандидатів і більше. І можна довести ситуацію до абсурду – коли вибору немає. Тому, вибори – це, напевно, та філософська категорія, коли потрібно, щоб і кількість і якість мали ще одну міру — щоб була система вибору. Я не кажу, що з одного повинен бути вибір. Але не кажу що з тисячі вибір для виборця кращий», — зазначив Володимир Олійник.
Натомість, директор Інституту Горшеніна Володимир Фесенко висловив істотні заперечення щодо цієї тези. «Головна проблема з точки зору демократії – це деформація, викривлення громадської думки, волевиявлення наших громадян: готувалися голосувати за одних – зараз, можливо, прийдеться голосувати за інших. В виборах і по партійних списках, і по мажоритарних округах така ж сама ситуація, можливо ще гірше. Як бути, наприклад, прихильникам і «Фронта змін» Арсенія Яценюка, і «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, і Європейської партії Миколи Катеринчука? Навіть прихильникам Сергія Тігіпка, в якого, як виявилось, також в багатьох регіонах місцеві осередки зареєстровані лише за останній рік і, відповідно, не можуть брати участі у місцевих виборах? Виборці поки що змушені обирати: або не брати участі у виборах, не голосувати, або голосувати за іншого. І те, і інше деформує їх волевиявлення і, відповідно, деформує систему демократичного представництва в органах місцевого самоврядування.
