Нещодавно Інститут Горшеніна – провідний український аналітичний та дослідницький центр – презентував результати міжнародного дослідження «Студенти – образ майбутнього», яке пройшло, крім України, ще в трьох країнах – Росії, Казахстані та Польщі. Це була спроба скласти портрет сучасного студента, та з’ясувати, чи існують принципові відмінності між представниками студентської молоді різних країн. Отже, користуючись отриманими даними, спробуємо порівняти світогляд українського та польського студента.
Більша частина студентів Польщі (61,9%) пишається тим, що є громадянами своєї країни. В Україні таких менше – 55,4%. При цьому, уявлення про найважливіші для своєї країни проблеми у молоді двох країн практично однакові. На першому місці – політична нестабільність (Україна – 51,3%, Польща – 49,7%), на другому – економічний розвиток (Україна – 49,5%, Польща – 48,1%), на третьому – корупція та хабарництво (Польща – 48,8%, Україна – 46,7%). Але є і деякі відмінності – соціальний захист населення турбує польських студентів майже вдвічі більше, ніж українських (Польща – 32,9%, Україна – 18,6%). Також більше чверті поляків (27,6%) вважають важливою для своєї держави проблемою молодіжну політику, у той час, як в Україні таких лише 7,9%. А от алкоголізм і наркоманія – проблеми, актуальні більше для Української держави (26,2%), ніж для Польщі (14,7%). Цілком важливо, що такі відмінності зумовлює належність Польщі до ЄС – польська молодь орієнтується в своєму життя на більш високі стандарти. Коментуючи результати дослідження, Президент Європейського парламенту Єжи Бузек відзначив, що в ЄС немає сумнівів щодо того, що майбутнє Європи залежить від молоді. «Молодь – це ядро будь-якого суспільства. Влада відповідає за те, щоб вселяти почуття активної громадянської позиції, солідарності і толерантності молодшим поколінням. В ЄС ми активно підтримуємо мобільність студентів всередині наших кордонів і за їх межами. Ми повинні пам’ятати, що інвестуючи в сьогоднішню молодь, ми інвестуємо у майбутнє нашого суспільства», — сказав він.
Біля третини польської молоді (31,2%) вважає найприйнятнішим для себе тільки церковний шлюб. При цьому кількість тих, хто обирає і церковний і офіційно зареєстрований шлюб – така сама (31,7%). В Україні ситуація інша: лише 5,6% обирають тільки церковний шлюб, а от церковний та офіційний шлюб обирає кожний другий студент (50,8%). Стосовно тих речей, що є неприпустимими ні за яких умов, думки польських і українських студентів також відрізняються. Так, польська молодь засуджує перш за все торгівлю людьми (72,1%), далі – відмову від новонародженого (69,6%) і сімейне насильство (66,1%). В Україні ж на першому місці – вживання наркотиків (73,2%), після цього – торгівля людьми (61,3%) і сімейне насильство (61,6%), а далі – одностатевий шлюб. Також у Польщі найбільша серед всіх країн дослідження кількість тих, хто засуджує подружні зради (47,0%, в Україні – 27,4%) та евтаназію (24,1%, в Україні – 13,7%). Такі дані щодо моральності молоді свідчать про те, що певні католицькі традиції знаходять своє відображення у поглядах нового покоління у Польщі, тоді як в Україні молоді люди дотримуються більш світських традицій. Коментуючи на прохання Інституту Горшеніна моральність сьогоднішньої молоді, відомий письменник та філософ Михайло Веллер сказав: «Молоді сьогодні важко. Важко не стільки прогодуватись і купити штани, не стільки навіть знайти роботу, скільки усвідомити себе задоволеними на цьому світі і знайти якісь непорушні духовні цінності в цьому світі. Життя поколінь полягає в тому, щоб прагнути взяти все краще у колишніх і відкинути все найгірше, що вони намагаються нав’язати наступним поколінням».
Низка запитань у дослідженні стосувалася того, які країни приваблюють студентів як місце відпочинку, навчання, постійного проживання. Так, біля третини польських студентів (34,1%) бажають вчитися саме у Польщі, а от в Україні вдвічі менше тих, хто хотів би вчитися саме тут (15,5%). Серед інших країн для навчання і польські і українські молоді люди обрали Великобританію (Україна – 45,9%, Польща – 32,4%). А от для постійного місця проживання полякам більше підходить своя країна, чим українцям – у Польщі хочуть і надалі жити 37,6% польських студентів, тоді як в Україні – 29,1% української молоді. Серед інших країн у якості місця постійного проживання майже однаково студентам обох країн підходять США (Україна – 16,2%, Польща – 12,4%), Великобританія (Україна – 15,6%, Польща – 12,8%) та Німеччина (Україна – 14,2%, Польща – 11,4%). Депутат Європарламенту Ельмар Брок у своєму коментарі щодо дослідження відзначив, що сьогодні глобалізація пропонує молодому поколінню різноманітні можливості. «Молоді європейці виросли разом, не знаючи меж, і здатні приймати глобальні виклики колективно і з загальною європейською ідентичністю. Але в той самий час , демографічний чинник працює проти Європи. У зв’язку з цим молодому поколінню європейців доведеться зіткнутися з особливими викликами. Між західними і східними європейцями все ще існують розбіжності у розумінні того, чим є європейська ідентичність», — сказав він. А голова делегації Європарламенту Парламентського комітету із співробітництва ЄС – Україна Павло Коваль додав: «Ми не можемо недооцінювати роль молоді в демократії».
Існують відмінності між польською і українською молоддю і щодо цілей, у яких вони використовують мережу Інтернет. Крім того, що польські студенти, як і українські, користуються електронною поштою, шукають в мережі будь-яку інформацію та стежать за новинами, вони ще спілкуються за допомогою Інтернет з родичами (68,8%, в Україні – 26,5%) та здійснюють через нього покупки (47,9%, в Україні – 12,9%). Такі дані опосередковано говорять як про те, що рівень поширення мережі Інтернет у Польщі вищий, так і про те, що покоління батьків сьогоднішніх студентів більш просунуте в питанні використання нових комунікаційних технологій.
Низка запитань дослідження стосувалася культури. Так, серед жанрів кіно усі студенти обирають комедії (Україна – 75,4%, Польща – 71,3%). Після розважального жанру у Польщі йде документальне кіно (47,2%) та бойовики (43,8%), а в Україні – пригодницькі фільми (46,2%), драми та мелодрами (42,3%).
Поцікавилися дослідники і тим, що студенти різних країн вкладають в поняття «успіх». Виявилося, що українська молодь перш за все вважає успіхом самореалізацію (70,2%). Також в Україні велика кількість тих, хто вважає успіхом вдалу кар’єру, професіоналізм (51,5%). Вкладає в поняття «успіх» такі життєві цінності, як любов, дружба, майже половина українських студентів (48,9%). В Польщі ситуація інакша: більше половини студентів цієї країни асоціюють успіх саме з наявністю у житті людини любові та дружби (54,0%). Менше половини представників польської молоді пов’язують успіх з самореалізацією (48,5%) та кар’єрою (47,4%).
Польський режисер і сценарист Кшиштоф Зануссі у своєму коментарі щодо отриманих даних зазначив, що його завжди цікавило, що саме дивиться та розвинена молодь, від якої все залежатиме у майбутньому. Всесвітньо відомий режисер також поділився своїм баченням успіху. «Я вважаю, що успіх – це якщо людина досягла певної гармонії між особистим життям, і професійним життям, і духовним життям, і матеріальними здобутками. Якщо в цьому є гармонія – можна сказати, що це успіх», — сказав він. Кшиштоф Зануссі радить сучасній молоді добре подумати над тим, що вони називають успіхом. «Тому що часто те, про що вони мріють – це не зовсім успіх. А їм здається, що це успіх. Їм здається, що люди, які катаються на великих машинах, на «мерседесах», і живуть у великих квартирах – це люди успіху. А це, як ми знаємо, у своїй більшості, нещасливі люди, в яких негарне життя, і їм нема чого заздрити», — переконаний польський митець.
Опубліковано в газеті «Наше слово» (Польща) №34 від 21.08.11
